В старому парку сутінки багряні
Гойдали сум природи восени,
І колисало небо зірку ранню
Та тліло листя – спомини весни.
Світив ліхтар самотньо і безсило,
В деревах голих – тихий вітру свист…
Моя любове, де ж тебе носило,
Що ти прийшла в осінній падолист?
Коли душа стомилася в чеканні
І час минув для сліз і каяття…
Моє осіннє радісне кохання –
Шматочок сонця в сутінках життя.
В старому парку
© Copyright: Наталья Бидненко, 2016
Свидетельство о публикации №116120511533
Свидетельство о публикации №116120511533
Рецензии