На що схожа моя самота?
Чому у неї блакитно-нервові очі…
Чому серце моє калата,
Прокидається серед ночі.
І до ранку не хочу спати,
Так минають самотні роки.
Чи до віку мені блукати,
Поетичні писати строки.
На людей не дивитимусь я,
У самотності є прекрасне.
Починаючи все з нуля,
Покидаючи все нещасне.
Відкриваючи новий світ,
Відкривати себе невчасно.
Свій продовжувати політ,
У самотності я не згасну.
Але інколи хвилі печалі,
Огортають мене, як море,
У якому нема причалів,
У якому суцільне горе.
Бо блакитні самотні очі,
Я ховаю сама від себе.
І найбільше боюся ночі,
І глибоке замерзле небо.
До якого палко молюся,
Та благаю собі кохання.
І найбільше всього боюся,
Найсамотнішого мовчання.
Самотн сть
© Copyright: Адэлина Ли, 2016
Свидетельство о публикации №116120400784
Свидетельство о публикации №116120400784
Рецензии