Але дощ з твоїх очей - не випадковість.
Це закономірність, набута з роками.
І якби природа мала можливість і совість,
то позбавила б тебе цієї кари.
Ти як бентежний вітер. Зриваєшся щоразу -
зі штилю в шторм, а потім навпаки.
І якби хтось знав як лікувати цю заразу,
я віддала би все аби знайти ці ліки.
Квітко моя. Твій берег повний солі й шуму.
До пристані із флегми немає сил дістатись.
Я врятувала би тебе з цупких обіймів суму,
якби сама навчилась з ним вправлятись.
Бентежний
© Copyright: Алина Ясинецкая, 2016
Свидетельство о публикации №116120407309
Свидетельство о публикации №116120407309
Рецензии
