Іде – веде стежина мила,
Серед морозу й хризантем,
Горіх, галявка, чорнобривці,
Омиті сонячним дощем.
Іде – веде стежина щастя
В лоно кохань й переживань,
Віри, вірності й причастя,
Зустрічей та розставань.
Іде – веде стежина мрії
По літній втоптаній землі,
Де всі збуваються надії,
А поряд - рідні, всі свої.
Іде – веде стежина болю
Поміж страждань і неборак,
Стати б їм самим собою
Й відчути перемоги смак.
Щоб дихалось на повні груди
Душі і серцю в унісон,
А скрізь жили щасливі люди
Та мали правду і закон.
4.12. 2016р., Київ
Iде веде стежина
© Copyright: Григорий Божок, 2016
Свидетельство о публикации №116120404704
Свидетельство о публикации №116120404704
Рецензии