Нехай...

Що було, то було.
Не повернеш його назад...
В квітні щастя прийшло,
Та відносить його листопад.
Білим маревом дим
Закружляв над останнім теплом,
І в долонях своїх
Я тримаю все те, що було.

Ти наповни бокал.
Хай смарагдом горить вино...
Ти знайшов, що шукав,
Тільки доля вертає знов...
Білим маревом дим
Відлітає за неба край...
Ти не будеш моїм...
Та сьогодні нехай, нехай...

Нехай щастя ллє через край,
Прошу запам"ятай цю мить останню.
Як дим відлітає в світи,
У далекі світи моє кохання...

Пам"ятаєш, як ми
Буть щасливими так хотіли...
Нас обійми зими
Своїм холодом дивно гріли...
Швидко щастя пройшло...
Час спливає,  немов вода...
І холодним теплом
Літня спека нас обгорта...
Час нестримно пливе,
Сліз від мене ти не чекай...
Я забуду тебе...
Та сьогодні нехай, нехай...

Нехай щастя ллє через край,
Прошу запам"ятай цю мить останню.
Як дим відлітає в світи,
У далекі світи моє кохання...