Щоночі приходиш до мене…
Я сни свої серцем плекаю…
А зранку сумую шалено,
знов ночі терпляче чекаю.
Вже льодом озера скувало,
ступила зима на подвір'я.
Но що б на землі не траплялось –
не меркнуть у небі сузір’я.
Які б не ставалися зміни,
лиш ти не сумуй і всміхайся.
Серцям не страшні хуртовини –
ти мене увіч дочекайся!
Щоночi приходиш до мене...
© Copyright: Мадам Арт, 2016
Свидетельство о публикации №116120208370
Свидетельство о публикации №116120208370
Рецензии