Мамо, недоспівана пісня,
Що несуть журавлі вдалині.
За моє щасливе дитинство
Низько я вклоняюсь тобі.
За всі дні і ночі розлуки,
Коли сумно бувало тобі,
Я цілую натруджені руки
І вклоняюсь тобі до землі.
Буде пісню ніжно співати
Заколисуючи дитя.
Лише мати може віддати
Для своєї дитини життя.
І в негоду завжди вона з нами,
Не покине нізащо в той час,
Коли доля розкине світами,
А завжди підтримає нас.
Мамо, люба ти моя ненька,
Я любила тебе все життя.
Хоч немає, тебе рідненька,
Та не буде тобі забуття.
Рiдна ненько моя
© Copyright: Нина Лукьяненко, 2016
Свидетельство о публикации №116120208220
Свидетельство о публикации №116120208220
Рецензии