Лина Костенко А что? И отдохну я на минутку

А что? И отдохну я на минутку.
Включаю ёлку, всматриваюсь чутко.
Фонарики пускай огнём горят,
снежиночки пускай себе летят.
Про жизнь свою спрошу я у кукушки.
Она молчит и лишь клюёт игрушки.
Над нею шишечки, цветные флаги.
Жизнь так сложна, кукушка из бумаги.
И поживу я в доме одиноком,
что так прижался к ёлочным иголкам,
где смотрит тихо в звёздные оконца
кот в сапогах с усищами гасконца.
И там меня никто уж не достанет,
и серебриться дождь не перестанет.
И снова погашу я ёлку-чудо...
А что, и отдохнула на минуту.


А що? і я спочину на хвилинку.
Сама собі запалюю ялинку.
Ліхтарики нехай замерехтять,
сніжиночки нехай собі летять.
І про життя спитаю у зозульки.
Вона мовчить, обкльовує бурульки.
Над нею висить шишечка кедрова.
Життя складне, зозулька паперова.
І поживу в малесенькій хатинці,
що так  притульно висить на ялинці,
де заглядає в зоряні віконця
кіт у чоботях з вусами гасконця.
І там ніхто мене вже не дістане,
і срібен дощик йти не перестане.
І знову тихо погашу ялинку...
А що, і я спочила на хвилинку.