Лина Костенко «Мне кажется, что с нами всё не так…»
(перевод Владимира Туленко)
Мне кажется, что с нами всё не так,
И даже люди, города и камни.
Ты шепот слышишь – Вся та святота,
Во что ты верил, умерла с веками.
Прошла сквозь пальцы,
Будто бы вода, которую достал рукою.
А на ладони капельками сна
Видения сияют в непокое.
И вечность тяжким занавесом,
Что не дано перенести,
Раздавит нас. Зачем идти?
Надежды тратить с интересом
В святое лишь. Меня прости.
Ты мне скажи, и будь ты честен,
Что, с нами всё совсем не так!
*****
Ліна Костенко «Здається з нами щось уже не те...»
Здається з нами щось уже не те...
І навіть люди, місто й камні,
Щось прошепоче – Те усе святе
У що ти вірив - згинуло з віками
Пройшло скрізь пальці,
Як вода, зачерпнута відкритою рукою,
А на лодоні лиш краплинки сну,
У сяйві марив, як в полоні.
І вічність та тяжка завіса,
Що ми не здатні піднести,
Роздавить вас, навіщо йти
Навіщо тратити надію,
У те усе, що нам святе,
Скажи мені і я повірю,
Та все ж із нами щось не те....
Лина Костенко Мне кажется, что с нами всё не так
© Copyright: Владимир Туленко, 2016
Свидетельство о публикации №116120103424
Свидетельство о публикации №116120103424
Рецензии
It seems, that we are different to ones,
Being in past - the people, cities, pebbles.
And here's a whisper: every sacred chance,
Which you believed - died in the ages.
As water, seeping though the finger's rame,
When you try it to scoop up - all in vain.
But there on palm the visions flame,
As dreams, imprisoned in a dwell.
And the eternity - a curtain heavy,
Which hardly could be stand through...
Which could smash you in your endeavour.
And why you dare? Losing hope, true,
In sacred, saint and holy chance.
Say me - and I believe at once,
That something's wrong that day with us.
Людмила 31 12.12.2016 19:36 • Заявить о нарушении
Being in past - the people, cities, pebbles.
And here's a whisper: every sacred chance,
Which you believed - died in the ages.
As water, seeping though the finger's rame,
When you try it to scoop up - all in vain.
But there on palm the visions flame,
As dreams, imprisoned in a dwell.
And the eternity - a curtain heavy,
Which hardly could be stand through...
Which could smash you in your endeavour.
And why you dare? Losing hope, true,
In sacred, saint and holy chance.
Say me - and I believe at once,
That something's wrong that day with us.
Людмила 31 12.12.2016 19:36 • Заявить о нарушении