Поле життя
(Сонет)
Життя – як зоране й неторкане ще поле
із відчуттям останньої межі.
Зайти повинне сонце прохололе
за вічного спочинку рубежі.
Там пухко, де стерня уже не коле
і неможливі щастя крутежі.
Усяк живий не знатиме ніколи,
що є за чорнотою паранджі.
Мільярди нас, що все ж не розгадали,
який же він, той паралельний світ,
де вже не треба проливати піт
і кожному дано мізерно мало.
Зійде зерно, що в свіжий ґрунт упало.
Душа здійснить над пашнею політ.
–––––
©Анатолій Загравенко.
Поле жизни
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116120102505
Свидетельство о публикации №116120102505
Рецензии