І знову показала хто ти є.
Потрошечку нутро твоє гніє.
Ти залишайся вчора, а я буду завтра.
Всплила твоя, мені така смішна та правда.
Єхидно зиркай цілу вічність.
Чекай моєї ревності. Вона померла в січні.
З обіймів першого хто вчора написав.
Візьми квиток. Чвалай на зпалений вокзал.
Ти мабуть досі...досі не збагнула.
З моєї магістралі ти колись звернула.
Повторно не заїдеш, окупована земля.
Перепустку не дам. Дорога не твоя.
***
© Copyright: Ваня Брикулець, 2016
Свидетельство о публикации №116112804908
Свидетельство о публикации №116112804908
Рецензии
