якщо говорити чітко та по сенсу
не використовуючи всім забутого дисонансу
то я не люблю ці кляті ранки
і мені б запрягти хаскі у санки
купити зручну хижину в горах,
перекладати книжки, засипати у творах
влучно читати вірші під віскі з кавой
натомість я її купую кожного клятого ранку,
але просто каву
і все моє життя немов стабільна ранка
така стабільна, як у балерини осанка
з якої витікає така рожева депресія
приховуючи чорну експресію, кожного клятого ранку
а я не знаю, як правильно малювати власне майбутнє
створювати мистецтво чи творити себе
ні один підручник в школі, в універі
про це не пише
тож чи варте моє життя віддати на розгляд вище?
Богу, чи не Богу,
творцю, чи рушійнику
добру, чи злу
я не впевненена, що моє життя можна просто
отакот взяти
і помітити
***
© Copyright: Катрина Годунова, 2016
Свидетельство о публикации №116112803265
Свидетельство о публикации №116112803265
Рецензии