Відчини мені двері у літо,
Де ти наше кохання беріг...
Зачарують обірвані квіти,
Ті, що ти мені кидав до ніг...
Де я щастя чекала наївно,
І любила тебе як могла...
Де я, наче у казці царівна,
У плоні кохання жила.
Твої очі, знайомі до болю,
Не тривожать вже душу мою...
Зуйнували кохання з тобою,
Що так важко сказати: "Люблю"...
Ти відходиш у бік протилежний...
Ми не вирішим, чья в тім вина...
Я відчую свою незалежність,
Та навряд чи потрібна вона...
Неначе у безодні на краю
Я рука тихо протягну до тебе...
Шепоче серце: "Я його люблю",
А розум каже: "Він тобі не треба"
В останнє погляд твій я ще ловлю,
Та скоро в цьому відпаде потреба...
Шепоче серце: "Я його люблю",
А розум каже: "Він тобі не треба"...
Серце та розум
© Copyright: Ольга Бондар, 2016
Свидетельство о публикации №116112703283
Свидетельство о публикации №116112703283
Рецензии