***

Я по осені іду



В мотивах осені і біль, і сум розлуки
Солодке забуття у мареві думок.
Кружляє листопад  я підставляю руки.
Кружляє листопад я сповільняю крок.

                *   *   *
Пожовклий   лист  у  сполохах  осінніх,
Вкриває  килимом  доріжку  у  саду.
Збентежений,  між  золотим  промінням,
Я  зачаровано  по  осені  іду.
.
Пташок  прилітних  в  лісі  вже  немає,
А  ніжне  сонечко  всміхається  з –за  хмар.
Строкаті  барви  осінь  одягає,
І  на  окіл  багряно – золотий  пожар. 

Клубочуться  тумани  по  долині,
Синіє  піднебесна  далина,
Десь  звідти  линуть  крики  журавлині,
І  всюди  спокій благодать  і  тишина.

Замріялись  берізоньки  і  клени,
Мотиви  осені  зусюди  не  земні.
Тендітні  павутиночки  повз  мене,
Пливуть  по  небу  і  зникають  в  далині.

Милують  неповторні  панорами,
Немає  слів,  щоб  передати  до  ладу
Казкової  палітри  дивні  гамми.
Я  зачаровано  по  осені  іду.