Чому тануть хмари дощами?
Бо мабуть їм дуже болить.
Як тим, що чекають роками
Єдину щасливую мить.
Чому вислуховуєм в небі,
Як жайворон хвалить життя?
А далі, зажурені йдемо,
Щоб разом піти в небуття.
На що ти чекаєш, кохана?
Мовчати зі мною не слід.
Вже зимно, я бачу як ранок
Кайданами сковує лід.
Я прошу, за кого ти маєш
Мене, у своєму житті?
Скажи мені, нащо чекаєш.
Ми ж разом в своїй самоті.
Чому плачуть хмари дощами,
Й зозуля так сумно кричить?
Скажи мені, нащо між нами
Кохання згасає й мовчить.
Чому тануть хмари дощами
© Copyright: Александр Владимирович Кошелев, 2016
Свидетельство о публикации №116111908033
Свидетельство о публикации №116111908033
Рецензии
