Як серце палко вільним птахом не тріпоче
та із грудей у вись полинути не хоче.
Коли душа твоя стомилася в спокої
і схолодніла вже до прикрості чужої.
Якщо тобі уже байдужий стан дівочий
і ліньки пасмами вкривають твої очі.
Коли жовтневий ліс з ранковою росою
уже не вразить неповторною красою.
Як за реальність сприймеш маячню,
а твоя гордість стерпить вже й брехню.
Хоча ще дихаєш і ходиш дотепер,
те означатиме, що ти уже помер…
19.11.2016
Духовна смерть
© Copyright: Олександр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116111903752
Свидетельство о публикации №116111903752
Рецензии
