Так!! Сніг залюблений в поля,
в кущі й дерева..ніжно їх цілує..
Пухкою ковдрою їх огорта й милує...
А ще гойда тихенько й промовля:
Спіть, мої любі, не замерзнуть щоб,
Під моїм білим, теплим покривалом.
Я буду поруч...вже зима настала..
І не потрібно більше вам оздоб.
А як прийде весна, я побіжу
І лісовим струмочком для вас стану.
Хоч ви вже залицялись до дощу...
Та я любити вас не перестану...
Snigove kohannia
© Copyright: Зоя Войтович, 2016
Свидетельство о публикации №116111901322
Свидетельство о публикации №116111901322
Рецензии