Намрiяне

Танцює жовто-гарячим листям осінь...
Ночі довгі, і ще коротші дні...
Душа благає: "Ну досить холоду..  Досить!",
І вдалечінь летять знову думки мої...

Мій дім не терпить маски й фальші...
Я потонути хочу в обіймах рідних...
Забути обрАзи і жити далі,
Відображаючись у очах Твоїх...


Рецензии