Усе повз:
І дні, і ночі,
Ніби ми не в них,
Ніби зараз очі
І сміються, й плачуть
Водночас.
І збігає час,
Як в вітрилах вітер.
Він давно про нас
Море змалював
І витер,
Щоб не бачилось
І гойдало далі
Дивні кораблі,
І бавилось
В ніч і день,
І по землі
Розкотило хмари
Й полило дощем
Наше темне місто,
Наші темні душі,
Щоб до щему.
Й до весни дожити
Нам не легко.
Знаєш:
Хто пливе, тому не долетіти,
Бо не має крил,
Крил нема, а у вітрил
Розгубився вітер.
Все повз нас,
Ти чуєш?
Сплинув час.
повз
© Copyright: Юля Осипенко, 2016
Свидетельство о публикации №116111800761
Свидетельство о публикации №116111800761
Рецензии