НА ПЕРОНІ
На вокзалі стояла Розлука
І чекала Любов на пероні.
А Любов під коліс перестуки
нервувала в плацкартнім вагоні.
Та Розлука ще мала надію
І чекала на зустріч з Любов’ю.
А Любов ще блукала у мріях,
А Любов милувалась собою.
За вікном пропливали дерева
Та втікало по шпалах минуле.
- Здрастуй, мила моя королево!
Я щасливий, що ти не забула…
Я щасливий, що знову ти поряд.
Те чекання – справжнісінька мука!
А в очах – твій зворушливий погляд
І в тім погляді тане Розлука…
Окрім тебе на люднім пероні
Я нікого зовсім не помітив.
Лише трепіт долоней в долоні,
Лише шепіт, що падають квіти…
Тихий вечір стояв на пероні.
Він чекав там на зоряну нічку.
Падав сніг на троянди червоні
Й десь єднались дві колії в стрічку…
ВК ХерСон
На перроне укр
© Copyright: Валерий Квачев, 2016
Свидетельство о публикации №116111800338
Свидетельство о публикации №116111800338
Рецензии