Душа боліла, душа страждала
Душа ховалася від людей.
Вона від горя потопала,
Їй жить зосталося ідей.
В ній стільки болю причаїлось,
Що можна вовком все життя.
Вона, як їй не те хотілось,
Про взлет марила в небуття.
Літати там над небесами,
Складати вірші, просто жить.
Не відчинили Біси брами,
Та й не літать, тепера гнить.
17.11.16.
Душа болiла, душа страждала
© Copyright: Катя Александровская, 2016
Свидетельство о публикации №116111800334
Свидетельство о публикации №116111800334
Рецензии