Ти йдеш по дорозі,
Тяжко тобі говорити,
Відкрити себе ти не в змозі,
Хотів б себе ти вбити ? …
Тяжко сказати їм правду,
Тебе вони не приймуть,
Смерть несучи тебе вб’ють,
Душу твою як собаки згризуть …
Ти не вкладаєшся в їхніх рамках ,
З дитинства немов пухлина,
Ніколи не був ти в дамках,
Де ж твоя мрії долина ?
Манекену спробував привести аргументи,
Розказати свою правду,
Як бачиш все без суті,
Ти як птах без крил,
Ртутний термометр без ртуті,
Твої палки з одним кінцем ,
І те вони всі гнуті …
Твій вогонь віри поступово згасає,
Ти ніби на чужій землі,
Життя твоє невпинно минає,
Створили хаос у тебе в голові …
Без виходу
© Copyright: Виталий Палагнюк, 2016
Свидетельство о публикации №116111810088
Свидетельство о публикации №116111810088
Рецензии