Этюд осени

Етюд осені

(Сонет)

Черговий листопад в моїм житті.
Зів’яле листя ще не все опало.
Дерева – як пророки чи святі.
Дні поки теплі. Не похолодало.

Чорніє поле в тихім забутті.
Його учора трактори зорали.
В зажурі ніби береги круті.
За літо жаби й діти відкричали.

А журавлиний клин уже в путі,
де видасться випробувань чимало.
Печальної розлуки час тривалий
в недовгому пташиному житті.

Хай і для мене буде він удалим
у творчо-поетичнім заперті.


–––––

© Анатолій Загравенко.


Рецензии