Ти вивертав...

Скляриус
Ти вивертав мою душу
Так вміло й напрочуд байдуже.
Мені лаштував власні крила,
Літала щоб я і любила.

Ти не шкодував "стусанів",
Коли уникав м`яких слів.
Відтак видирав мимохідь
З пазурів смутку й страхіть.

Найнезрозуміліше в цьому -
Наразі й час буде по тому -
Як наші шляхи перетнулись,
І ми на них не розминулись...


© Copyright: Скляриус, 2016
Свидетельство о публикации №116111702530
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Скляриус
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Скляриус