Прошу, не закутуйте у вірші,
Бо мені тепер вже все одно.
Я тепер побути маю в тиші,
Зачинити двері і вікно.
Та хіба від цього стане краще?
Байдуже, вже серце не болить.
Не мені писались вірші Ваші.
А така була щаслива мить...
Вдалий вірш для Вас – удача творча.
Вдалий, та не мій, з тим треба жить.
Кожен вірш тепер читаю мовчки.
Вірш у Бога треба заслужить...
Прошу, не закутуйте у вiршi
© Copyright: Миклош Форма, 2016
Свидетельство о публикации №116111600783
Свидетельство о публикации №116111600783
Рецензии