Не вражай серцЯ словами гострими,
Не питай, по кому дзвонить дзвін.
Все простіше, як чотири постріли
Що лунали, смерті навздогін.
Не дивуйся, що тепер у лютому
Щедро вкрита квітами земля,
Їх несуть тобі, ще не забутому,
Вбитому під стінами Кремля.
Не рахуй тих сліз, що з неба випадуть,
Не сумуй, бо сльози — до біди.
Краще не прощайся /про всяк випадок/,
Залишайся з нами... Назавжди.
Борису Немцову
© Copyright: Настасья Янова, 2016
Свидетельство о публикации №116111510876
Свидетельство о публикации №116111510876
Рецензии