Оксанi Пахльовськiй

              Весною через паркан його дачі перевішувався бузок, і Єжи, Твій    батько, вломивши кілька гілочок, дарував мені той бузок у крапельках роси.
                Ліна Костенко

                Оксані Пахльовській

...і нас колись поглине мрійний обрій,
колись і це сторіччя промине,
лишивши по собі офірний обрис,
і десь жаданий спомин промайне -
дорожчий від скарбів князів Монако:
живий шматок лілової краси -
отой бузок з маєтку Пастернака
в рясних обіймах божої роси.
13.11.16


Рецензии
чудесно -
настрій такий невимовно-щемливий викликають Ваші рядки,
шановний Олексію

Василина Иванина   03.02.2017 00:33     Заявить о нарушении
Йой, як файно! Мені навіть Оксана Эжи Янівна такого не сказала.

Алексей Бинкевич   08.02.2017 02:30   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 4 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.