Метiль

Заблискотіло навкруги,то білий сніг.
Заблискотіло,знову блискотіло.
Летіло,падало до моїх ніг...
Принадливо з загадкою шуміло.

Лягло.Затихло. Біла акварель...
Малюй на ній,благай колір картатий.
Сховалася зимова цитадель...
На сонці завтра стане вигравати.

Сьогодні ж в вечір путь новий веде.
Сніжинки кружать,застеляють очі.
І щічки...рум'яніючі дівочі,
Мов заклик! Святкувать! Метіль кладе.
 (Понкратова.О.В.)


Рецензии