Бабусi
Йдуть повільно хвилини
Всю добу, навідь в снах,
Пам'ятаю тебе, моя бджілко.
Як і стигла калина,
Як сніжок на дахах,
Та у глиняній вазі дві гілки .
Я дивлюсь на світлини,
В спокій на образах,
Та мене вже ніхто не вітає…
Не радіють хвилини
З ланцюжком на ногах...
ШпАри вікон, де вітер гуляє…
Мед, варення і борщик,
Глечик із молоком –
Пекло літа в бабусі без мами.
Не соромилась зморшок,
Сивини. Усе ладком.
Як онуків любила без тями!
Ой, бабусенька мила,
Вибач! Бо за той строк
Звикла тільки до тиші ця хата,
Та горбочок могили,
На хресті рушничок,
Та калини намисто розп'яте.
11.11.2016
© Copyright: Светлана Пузина, 2016
Свидетельство о публикации №116111108537
Свидетельство о публикации №116111108537
Рецензии