Смерть

Постаріла, посивіла, побіліла жінка молода. Вона сьогодні свого единого сина хоронила, він стояв біля мами своеї і витирав її сльози, це в последній раз він приходив до неї і більше він не приходив до неї не беса його не пустять. Він беться в кліткі і кричить його душа мамо, мамо, мамо пробачь, щьоя помер яб прийшов дотебе і не раз, але біль твоя така болюча щьо не беса мене не пускають. Я знаю я мертвий тож зарадити я нічим не можу пробачь мене мамо, щьо я хворів тому і рано в свої 18 я помер.


Рецензии
Интересный стих, Танюша.

Авель Гончаров   11.11.2016 17:32     Заявить о нарушении

С 3 по 5 июля состоится Литературный фестиваль в Этномире. В программе – семинары известных поэтов и писателей, поэтический конкурс, посвященный Году единства народов России, книжная выставкая-ярмарка. Приглашаем принять участие →