Мене забрала імла, так само, як і тоді
Вона усюди тепер: у настрої і кістках
Пронизала мозок і тіло з ніг до голови
Пробудила якийсь звіриний страх
Не знаю як тепер виплутатись, не знаю...
Як вихід знайти, і бути таким як раніше
Життєрадісним, чарівним, яким маю...
А не таким, який у всьому бачить гірше.
І все б стало на свої місця, я впевнений,
Що одразу почав би нормальне життя
Став готовим вступити з собою в двобій
Відчув себе живим, коханим, серцебиття...
Якби не склалися обставини саме так
Душа якби була із каменю, а не із скла
Та що вже? Власноруч підписав контракт
Тепер в полоні я, у рабстві, ти — моя імла...
Мгла
© Copyright: Негений, 2016
Свидетельство о публикации №116110809586
Свидетельство о публикации №116110809586
Рецензии