* * *
Осінній час зручніший для весіль.
Однак не всі в надіях наречені.
Новини з фронту. Втрат пекучий біль.
Поранені. Убиті. Полонені.
Все ж забагато воєн за життя
і старшому, й моєму поколінню.
Руїни та відходи в небуття,
істотно, не з Господнього веління.
Одначе лиш такий одвіку світ.
Все не везе йому на досконалість.
Летять людські життя, як листя з віт,
крім того, що бере природна старість.
Молитись день і ніч готовий я
заради благодатної пощади,
щоб впала в сплячку головна змія
й кусючі та отруйні інші гади.
На жаль, жорстокість не сприйма чудес,
на співчуття і розум не зважає.
Прицільно зводить дуло сам Дантес.
І виходу, крім пострілу, немає.
–––––
©Анатолій Загравенко.
***
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2016
Свидетельство о публикации №116110804331
Свидетельство о публикации №116110804331
Рецензии