Порахую про себе до ста.
Неважливо, що скажуть люди.
Поцілую жадані вуста,
І що має, нехай те буде.
Закриваются очі, щаслива,
Цілий вир у душі почуттів.
За спиною зявляються крила -
Янголята заводять спів.
Пригортаешь і кажеш, мила,
Так давно я цього бажав,
І на сердці із ніжності злива,
Я раніше такого не знав.
Я вважаю що зайві слова.
Зупиняється час у цю мить,
Коли обертом йде голова.
То мелодія щастя звенить.
Ми цілуємось мовчки, без слів.
Мимоволі закриються очі.
Цей цілунок два серця зігрів
В диво сні від осінньої ночі.
Ос нн й диво сон
© Copyright: Лариса Крамаровская, 2016
Свидетельство о публикации №116110800233
Свидетельство о публикации №116110800233
Рецензии
