Единая Украина

Єдина  Україна

  Моя  країна – Україна
Була недавно  ще  єдина,
Цивільна, вільна  і  багата,
Де справді  поважав брат брата!
Була  квітуча  і  могутня,
Про світле  мріяла  майбутнє!
Зібрала  всіх  сім’я-країна:
Народи  всі – одна  родина!
Брат брата дійсно поважали,
І  гадки сваритись не мали.
Про єдність не було в них речі,
Ніхто  між ними не перечив,
До  єдності не закликав,
Була та  єдність – кожен знав!
Була та  єдність  дійсна, справжня,
А  не кампанія  продажня!

Та  ось  прийшла  новітня влада
Національного  укладу,
За  Європейське радить право,
Сама ж поводиться  лукаво:
До  демократії  всіх  кличе,
А  брата  рідного  калічить!
Права  цивільні  підтоптала,
Та  Конституцію  змарнала!

Значки – в газетах і журналах,
На всіх програмах і каналах,
Ми бачимо їх  на вокзалах,
Вони – в автобусах, в метро,
На скло  причеплені  в авто,
Тож не  відкрутиться  ніхто:
ДАІ  за  всіма  пильно стежить!
Ярлик  свідомість всім бентежить!
«Ми всі – єдині!» - запевняє.
Так! Влада свою думку має!

Так! Україна – всім нам мати!
Але свій погляд нав’язати
Ви  захотіли  Україні!
Чи вільні  в ній народи нині?

Значки кричать всім: Україна
Була  і  є  у  нас  єдина!
Проти кого тоді  солдати?
Гармати ціляться  у  хати,
Щоб по  Єдиній тій стріляти?

Єдина тож, щоб  панувати!
А чом не платять нам зарплати?
І  хто не згоден з цим – за грати?
Чи  можна  владі  довіряти?
 
Значки усюди лізуть в очі –
Зір їх вже бачити не хоче!
Значок той вже людей дратує!
Країну, певні, він  врятує?

Вельмишановні  депутати!
Народу годі  вже брехати!
Людей не можна зневажати,
Значками  єдність підміняти!
Права ж, шановні депутати,
Потрібно справді поважати!
Всіх громадян права цивільні
В країні  мають бути рівні!

Ви всі, шановні депутати,
Порозкошельтися з зарплати
(не відкрутився щоб ніхто) –
Значок повісте на манто!
Хто щиро вірить в цю затію –
Повісте на ціпку на шию!
Не відмахнуться від спокути:
Куди б то ще його приткнути?
Якщо запросять Вас в Європу,
Ярлик той причепіть на . . . . !

Отож, панове, схаменіться,
На образа перехрестіться!
Щоб  не померла Україна,
Жила сім’я  її  єдина!

                10. 14р.