Гріх народився недалеко від краси,
Мене змушуєш тримтіти ти.
І я в полоні у твоїх очей,
Хоча не розумію де яких речей.
Ти зводиш з розуму мене,
Знов бачу в снах своїх тебе.
Відверто не кажу бажання.
До тебе тягне знов мене кохання.
Гріх народився недалеко від краси,
Мене з розуму знов зводиш ти,
В ночі невтомлююсь тебе чекати,
І знов по місту йду блукати.
Зустріниш ти мене чи ні,
Кому даруєш очі так ясні?
Кого в обіймах пригортаєш все міцніш до себе,
В той час коли шукаю у ночному місті тебе?
Гр х народився недалеко в д краси
© Copyright: Людмила Дубищева, 2016
Свидетельство о публикации №116110605303
Свидетельство о публикации №116110605303
Рецензии