Дзижчать
у просвіті
вітри…
Кудлатий Жовтень
дні
збира в долоні…
А ти…
у великоднім серці
мрію відіпри,
Роздмухай з досвітку
кострища
напівсонні.
Прийди
у мій мінорний
Рай
Тут сон
зжурбинено-німий
з’ожинів…
А ти причарами
прозірні струни
роз’ятрай,
На крилах іній
розтепли
у райдужіння.
Примари туги
зморщаться
на ніц,
А літо
айстрою і рутою —
навстріч:
Трипільський бог
розтрусить
жито й блаж
зі щастяниць
Й примхливе «завтра»
змедвяніє
з протиріч.
О, ти,
у великоднім серці
мрію відіпри,
Тремтливу,
мов босоніж херувим.
Ти,
Відіпри
зголілі в січні
ноти…
Мрiю вiдiпри
© Copyright: Селена Алимдюл, 2016
Свидетельство о публикации №116110605055
Свидетельство о публикации №116110605055
Рецензии
Спасіб! должны.... але все в руках Всевишнього.... як Вони зблаговолять...
Селена Алимдюл 31.08.2017 18:05 Заявить о нарушении
Селена Алимдюл 31.08.2017 18:05 Заявить о нарушении