Ступила осінь на поріг,
Відкрила сонцесвітлом двері,
Принесла з рути оберіг
І вірші стиглі на папері.
Горять вони, як спілість груш,
Що смак наш зваблюють принадно…
Взамін, – дарую повні жмені руж,
І усміхаюся відрадно.
Потім дивлюся їй у слід.
Волосся вітер розвиває…
Красою сповнений весь світ,
Смак подарунків осінь має!
Листопад чай мені налив
В горнятко з сонячної тверді.
Дивлюся в очі я без слів…
Горня наповнене до тщерті.
Єство вбере духмяний чай…
Залишить тілу світла присмак.
І…терпкість, з медом молочай,
Беру на день! По самий присмерк.
© Copyright: Кравчук Світлана Миколаївна, 2016
04.11.2016 р.
Листопад чай менi налив
© Copyright: Светлана Кравчук 379, 2016
Свидетельство о публикации №116110403318
Свидетельство о публикации №116110403318
Рецензии