Вечiр з присмаком ностальгi

Вони називають сирником те, що ми зазвичай звикли готувати та куштувати як випічку, а не як смажені сирні оладки. Ми називаємо їх "бандерівцями" (принаймні, більшість з них певні, що ми всі без винятку так вважаємо), а вони нас поміж собою "сходняками". Вони - діти величних гір та мальовничих полонин. Ми - уродженці промислових урбаністичних міст. В них вдало переплітаються традиції різних національностей, що з нашого боку викликає неабиякий інтерес. Ми ж в переважній більшості є представниками однієї культури - російськомовної. Нам напрочуд легко в них закохатися та перейняти від них споконвічні жагу, дух і прагнення свободи. Попри чималу відстань та час у дорозі до їхніх країв лине душа. Вони - це ми. Тільки більш щирі, більш доброзичливі, більш відкриті, більш працьовиті, більш волелюбні, більш "європеінізовані". І всі разом ми в змозі досягнути ще більшого. Бо ми того варті. Тож кохаймося, і все в нас буде добре!