На перонi

Анатолий Павленко
Непросто  було  відпустить  її  руки…
Просив  про  одне  лиш  в  хвилини  розлуки:

Дзвони,  коли  в  цім  ти  відчуєш  потребу –
Заради  дзвінка  це  робити  не  треба.

По  подиху  в  слухальці,  знай,  зрозумію,
Наскільки  в  той  час  буду  треба  тобі  я.

Вгамую  ж  свої  почуття  я  чи  ні –
Відомо  це  буде,  хіба  що,  мені.

---


© Copyright: Анатолий Павленко, 2016
Свидетельство о публикации №116110302114
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Анатолий Павленко
Рецензии
Написать рецензию
А як же хочеться почути той жаданий дзвiнок вiд далекого минулого кохання!

Николай Исаев 3   01.04.2017 16:17   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
А звідки ти взяв, вельмишановний, що кохання давно минуле? Воно ще не згасло в серці з роками. А за відгук, КОЛЯ, красно дякую. Даруй, що з таким запізненням відповідаю - прогледув, пробач. Спиши на роки і мій зір. Щасти тобі!

Анатолий Павленко   03.10.2017 20:05   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Анатолий Павленко