Перший сніг,біла ковдра казкова
Наче пух лебединий лежить на траві.
Ще учора,святкувалася людом Покрова
А тепер,сивина на земній голові.
Засинають зітхаючи голі дерева
І лише червоніють калини кущі,
У відрі із водистала крига сталева,
Десь у небі літають одинокі граки.
Сумно так, бо птахи пісень не співають,
А від холоду пес у будці тремтить.
Мошки білі ,пухнасті у повітрі літають,
Які сядуть на землю і розстануть за мить.
Перший сніг ,він не довго порадує око,
Бо земне ,ще тепло, не залишить його.
Я стою на подвір’ї, а мені одиноко.
Не існує ще ліків,від недугу того мого.
Сосєдка О.Д. 02.11.2016р.
Перший сн г
© Copyright: Александр Соседка, 2016
Свидетельство о публикации №116110206769
Свидетельство о публикации №116110206769
Рецензии