Ти витісняєш із душі
Гірка отрута серце ріже,
Ти витісняєш із душі,
Ганебну ненависть і злість,
Пильнуєш як все тіло топчуть.
На власний осуд і насміх,
Гріхом обдурений і гнівом,
З кишок до світла рватись згоден,
Але безодня як труна,
Ховає крики і зітхання.
Залиш мене на дні розбитим,
Але все тіло не тримай,
Глибокі рани не чіпай,
Ненависть з серця витісняй.
Ти витiсняeш iз душi
© Copyright: Бондаренко Михаил, 2016
Свидетельство о публикации №116110205740
Свидетельство о публикации №116110205740
Рецензии