Не зустрічати ранок нам,
В обіймах не сплетуться руки,
Кохання, ніби, злий дурман
Несе з собою лише муки.
А може й правда не було
П'янких цілунків серед ночі?
Ні, мабуть, терном поросло,
Те, чим захоплювались очі.
Лишилось безліч рваних ран
На серці стомленім журбою,
Пішов кохання караван
І радість прихопив з собою.
Тримаю папороті цвіт,
Який приніс вночі з долини,
Ще на вустах червоний слід
Від поцілунку горобини.
Поцiлунок
© Copyright: Виктор Гала, 2016
Свидетельство о публикации №116103109448
Свидетельство о публикации №116103109448
Рецензии
А може все іще вернеться,
А може новим почуттям
Душа твоя в чиїйсь озветься
Не тільки слідом,а життям.
І знов заграють ліри струни
Полине чарівний мотив
Ти залюби когось у себе
Ти ще ж вогонь не спопелив ?
З дружнім візитом Віра,Разом були на фестивалі у Залізному Порту.
Вера Бондаренко-Михайлова 26.08.2017 14:03 • Заявить о нарушении
А може новим почуттям
Душа твоя в чиїйсь озветься
Не тільки слідом,а життям.
І знов заграють ліри струни
Полине чарівний мотив
Ти залюби когось у себе
Ти ще ж вогонь не спопелив ?
З дружнім візитом Віра,Разом були на фестивалі у Залізному Порту.
Вера Бондаренко-Михайлова 26.08.2017 14:03 • Заявить о нарушении
