Колаж

Нет-клаптики зависли, наче колаж.
Намагаюсь роздивитись літери за сповіщеннями і рекламою.
Шукаю кохання у відірваних шматочках тексту.
Вирізаю з газети анонімний лист:
«Скучаю. Нема на те ради».
Шлю радіограму у відкритий простір:
«Юпітери у обителі, якщо ви поодинці щасливі, навіщо вам бути разом?»
Складаю задачу до підручника з метафізики:
«Якщо дві щасливі людини розлучились, наскільки (чи взагалі) зменшиться від того їх об’єм щастя?»
Відповідь: «Застосуйте евріку Архімеда».
Ти хочеш спробувати вирішити це емпірично? Що ж, наливай ванну.
Далі буде…

Далі нічого не буде. Звершилось. Щастя не вимірюється у літрах. Хоча воно, безперечно, нахабне. І лізе в очі платтям апельсинового кольору.
Ви будете сміятись, але найбільші сексистки у світі жінки. Вони не виносять інших жінок хронічно. Особливо у оранжевому.
Чоловікам простіше: «Ти просто дитина». Нічого страшного, якщо в сорок п’ять я поводжусь, наче дворічна.
А ці гримзи. Що вони розуміють про безпосередність? Чому я повинна кожного року корегувати свою поведінку згідно підручника з педагогічної психології?
МИ тебе НЕ…
ТИ мене НЕ…
Ігри    стрижка    ковдра     проти
Я тебе ТАК.  - Я тебе теж…….........ТАК