Не мені, можливо,це писати.
Я осколків з тіла не виймав
І мені посвідчення не мати,
Та якби ж то тільки я не мав.
Є в країні два десятки взводів,
А можливо є їх цілих сто,
Що як в церкву, по свячену воду,
Їздять за посвідченням в АТО.
Хто на день, а хто лиш на годину,
Хто лише на декілька хвилин,
Не туди де кров у жилах стигне,
Не туди де гине чиїсь син.
Заїжджають, п’ють пів літру швидко,
Може ще встигають закурити
І назад, поки на дворі видко,
Їх вивозять в Київ мирно жити.
Та біда, такі роз’їли морди,
Фото на посвідчення не влазять,
Тільки на екран і на бігборди,
От такі в нас ветерани-блазні.
Верерани АТО
© Copyright: Сергей Заграбайло, 2016
Свидетельство о публикации №116102705515
Свидетельство о публикации №116102705515
Рецензии
