Боль земли

Осінь. Новорічні свята на підході.
А материнські погляди сумні.
Батьки та діти не повертаються з війни.
Люди! Чи чуєте Ви біль та плач землі?!
Віками створене руйнується безжалісно
І швидко...як у страшному сні.
Знову буря силу набирає на майдані.
Грім гуркоче, розгортається вогонь.
Більш ніколи не погасить
Чорна темінь нашого буття,
Не закриє правду хвиля зла
Нелегкого, сучасного життя.
Не зможуть історію змінити кам*яні серця.
Минулому і гіноциду не буде вороття.
Майбутнє наше краще стане,
Коли наступить призначених та вибраних
Суворе каяття.
Усі ступені влади повинні пам*ятати:
Народ - творець, солдат упертий.
Народ - володар усіх земних скарбів,
У ньому зірка вічності палає.
З ним одним життям усім чинам
Навчитись треба жити.
Та хліб і сіль у час біди
Ділити всі повинні вміти.
Досить всіх дурити.
Громадяни мають в першу чергу краще жити.
Чомусь підвищують зарплати тим,
Хто про народ, державу повинні дбати,
А не нахабно обкрадати.