Ще зовсім юне янголятко,
Тримаючись за руку татка,
На нього знизу погляда,
Немов пита: "Що за біда?!"
В його, мов ґудзики, очах
Незвіданий раніше страх.
Маля не може зрозуміть,
Що біле з неба вниз летить,
В повітрі весело кружляє
І тихо на асфальт лягає...
Лице скривилося дитяче,
Ще мить — і янголя заплаче...
Татусь малому посміхнувся,
До дива білого нагнувся,
Зліпив із нього пиріжок...
"Це, синку, перший твій сніжок".
Познание мира
© Copyright: Александр Афонин 4, 2016
Свидетельство о публикации №116102703035
Свидетельство о публикации №116102703035
Рецензии
