Лесная история
(Сонет)
В густому лісі дерево росло.
Зеленим листям радо шелестіло.
Коротких два століття відпливло –
і, стоячи, умерло дуже тіло.
Мороки лісорубам не було.
Вони своє відмінно знали діло.
На землю важко дерево злягло,
від чого в лісі значно посвітліло.
Теслярське та столярське ремесло
своє ще зроблять швидко та уміло.
Тирсинок, ніби снігу, намело
на все довкілля запашних і білих.
Приємно двом закоханим було,
що на пеньку, цілуючись, сиділи.
–––––
© Анатолій Загравенко.
Свидетельство о публикации №116102702729