356. Василь Стус. Ты тут. Ты тут. Белеешь, как све

Ты тут. Ты тут. Белеешь, как свеча -
Пугливо так и тонко пламенеешь,
Сердечностью оборванной чаруешь
И робко плачешь так из-за плеча.
Ты тут. Ты тут. Как в долгожданном сне –
Все мнешь косынку пальцами худыми
И взглядами и жестами  живыми
Ты призрачною кажешься вся мне.
И вдруг – река! С разлук правековых
Нахлынула, нашла и затопила.
Зловещая волна так  торопилась,
Как кони бьются в быстрых берегах.
Постой! Пускай прольет над нами дождь
Святошинских воспоминаний, чистая.
О задержись! Не уходи так быстро
В занудность улиц городских и площ.
Нет, вырвалась и поплыла – как гор
Неспешный оползень, как распаденье
Материка, внезапный сдвиг, продленье,
Дрожанье рук и трепет век немой.
Пошла – туннелем длинным – дале – в ночь -
Во мрак - и в снег - и в посвист заметельный,
Аж губы все от слез распухли белые.
Прощай. Не озирайся. И не кличь.
Прощай. Не обернись. Благую весть
Про встречи послесмертные вещует
Звезда зеленая вечерняя. Сыпучий
Яр закричал. Ну так скажи - сыночек
Мой без меня пусть век свой довекует.
Прощай. Не оборачи... Оглянись!!!



Ти тут. Ти тут. Вся біла, як свіча –
так полохко і тонко палахкочеш
і щирістю обірваною врочиш,
тамуючи ридання з-за плеча.
Ти тут. Ти тут. Як у заждалім сні –
хустинку бгаєш пальцями тонкими
і поглядами, рухами палкими
примарною ввижаєшся мені.
І враз – ріка! З розлук правікових
наринула, найшла і захопила.
Та квапилася моторошна хвиля
у берегах, мов коні, торопких.
Зажди! Нехай паде над нами дощ
спогадувань святошинських, пречиста.
О залишись! Не смій іти до міста
занудливих майданів, вулиць, площ.
Ти ж вирвалася, рушила – гірський
повільний поповз, опуст, розпадання
материка, раптовий зсув і дляння,
і трепет рук, і тремт повік німий.
Пішла – туннелем довгим – далі – в ніч –
у морок – сніг – у вереск заметілі,
Тобі оббухли слізьми губи білі.
Прощай. Не озирайся. І не клич.
Прощай. Не озирайся. Благовість
про тогосвітні зустрічі звістує
зелена зірка вечора. Крихкий
зверескнув яр. Скажи – синочок мій
нехай віка без мене довікує.
Прощай. Не озирайся. Озирнись!!!