Тужно, коханий,- ніч поміж нами знову,
зорі, як очі - краплями сліз блищать...
хоч би одне-єдине почути слово,
щоб ожила душа.
Тужно, коханий,- спогади, наче тіні,
гадки не мають, де терпінню межа?!..
і осідають в серці дощем осіннім,
щоб тягарем лежать.
Тужно, коханий,- день проклюнувсь несміло,
сонце сумом зайшлося - чекать дарма...
ми кохання своє зберегти не вміли,
а на поріг - зима.
Тужно, коханий...
© Copyright: Ева Феникс, 2016
Свидетельство о публикации №116102606291
Свидетельство о публикации №116102606291
Рецензии
Таки, мабуть, ми відчуваємо цей світ інакше, аніж чоловіки… Тужно саме від цього…
Анна Стефани 2 31.01.2017 01:49 • Заявить о нарушении
Анна Стефани 2 31.01.2017 01:49 • Заявить о нарушении
Відносно цього стільки є різноманітних гіпотез... На мій погляд, тужно, тому що жінка втрачає свою жіночність і від того чоловік втрачає свої прекрасні чоловічі риси. Фемінізм,емансіпація та урівнені (???) права більш забрали у жінок, аніж надали їм... Але це моє суб'єктивне бачення, на яке я маю право, але ні в якому разі не нав'язую...
Доброї ночі, Анно!
Щиро рада Вам!!!
З повагою,
Ева Феникс 07.02.2017 01:22 Заявить о нарушении
Доброї ночі, Анно!
Щиро рада Вам!!!
З повагою,
Ева Феникс 07.02.2017 01:22 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.