Не ту зустрів я у своїм житті
і сторінки життя гортав я не з тією.
Без крил був з нею і на самоті,
бо не виходило ніяк літати з нею.
Хоча здавалось, що одну її кохав,
про неї мріяв довгі дні і ночі.
З шкільної парти за дружину брав,
в полон взяли мене вуста дівочі.
Тепер увечері за кавою гіркою
ховаю смуток, замикаючись в собі.
Лиш друзі юності веселою юрбою
ще намагаються зарадити журбі.
Весь розпорошений в думках і наяву,
у дощову чи сонячну погоду,
лиш спомином про щастя і живу,
похожий на велику брилу льоду.
25.10.2016
Цiна помилки
© Copyright: Олександр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116102505121
Свидетельство о публикации №116102505121
Рецензии
